Гост 18164 72 статус на 2015 год

Гост 18164 72 статус на 2015 год утверждении Государственных санитарных норм и правил "Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком" Министерство здравоохранения Приказ, Правила, Нормы от 12. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Вважати такими, що не застосовуються на території України: 2. Визнати такими, що втратили чинність: 3. Державні санітарні правила і норми "Вода питна. Державні санітарні правила і норми "Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 грудня 1996 року N 384. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Мухарська Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах компетенції. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім таблиці 2 додатка 2, що набирає чинності з 1 січня 2015 року, та таблиці 3 додатка 2, що набирає чинності з 1 січня 2020 року. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Перший заступник Міністра - головний державний санітарний лікар України Рожков ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України 12. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання населення. Вимоги Санітарних норм не поширюються на води мінеральні лікувальні, лікувально-столові, природні столові. Державний нагляд за виконанням вимог Санітарних норм здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством. Терміни та визначення 2. У Санітарних нормах терміни вживаються у такому значенні: Бювет - інженерна водозабірна споруда для забезпечення споживачів необробленими крім знезараження води методом ультрафіолетового опромінення міжшаровими напірними артезіанськими або безнапірними підземними водами, до складу якої входять свердловина, розподільна колонка та спеціальне приміщення або павільйон. Вода питна з оптимальним вмістом мінеральних речовин - питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини. Вода питна з пунктів розливу - оброблена та привізна питна гост 18164 72 статус на 2015 год, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі. Вода питна, призначена для споживання людиною питна вода- вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерелпризначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води. Водневий гост 18164 72 статус на 2015 год pH - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню. Водоносний горизонт - пласт гірських порід однорідного складу, що містить вільну гравітаційну воду і має однакову пористість і величину водопроникності. Домінералізація питної води - технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- та мікроелементів штучна мінералізація або розведення. Забарвленість - показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин. Загальна жорсткість - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо. Загальна лужність - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним чином вугільної кислоти карбонатів, гідрокарбонатів. Запах - показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних гост 18164 72 статус на 2015 год, зумовлюючи відповідне відчуття. Знезараження води - процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощохімічних хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо та фізико-хімічних факторів. Каламутність - показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо. Каптаж джерела - інженерна водозабірна споруда, призначена для збирання джерельної води в місцях її довільного виходу на поверхню, до складу якої входять камери каптажу приймальна та освітленої водикаптажне приміщення або павільйон. Клас небезпеки речовини I, II, III, IV - ступінь небезпеки для людини хімічних речовин, що забруднюють воду, який залежить від їх токсичності, кумулятивності, лімітуючої ознаки шкідливості та здатності викликати несприятливі віддалені ефекти. Лімітуюча ознака шкідливості - показник, за яким встановлюється гігієнічний норматив шкідливої хімічної речовини у воді та який визначається за мінімальною концентрацією, яка впливає безпосередньо на організм людини санітарно-токсикологічна ознака шкідливостіорганолептичні властивості води органолептична ознака шкідливості чи процеси самоочищення водойм загальносанітарна ознака шкідливості. Мікробіологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини. Органолептичні показники запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність - фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття. Паразитологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини. Партія фасованої питної води - будь-яка визначена кількість фасованої питної води з однією назвою, однаковими показниками якості, однієї і тією самою датою виготовлення, яка вироблена згідно з одним нормативним документом за однакових умов на одному й тому самому підприємстві об'єкті протягом одного технологічного циклу, за одним і тим самим технологічним режимом, оформлена одним документом про безпечність та якість і одночасно пред'явлена до приймання. Перманганатна окиснюваність - кількість кисню, що потрібна для хімічного окиснення перманганатом калію легкоокиснюваних органічних і неорганічних речовин солей двовалентного заліза, сірководню, амонійних солей, нітритів тощоякі містяться у 1 дм 3 води. Підготовка питної води водопідготовка, обробка - технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів. Радіаційні показники - показники, що характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів. Резервуар чистої води РЧВ - закрита споруда для створення запасу питної гост 18164 72 статус на 2015 год, необхідної для компенсації можливої невідповідності між об'ємом подачі води та її споживанням в окремі години доби. Санація шахтних колодязів - комплекс заходів з ремонту, чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною метою чи у разі забруднення води в них. Санітарно-токсикологічні показники - хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості. Смак і присмак - показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття. Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду за призначенням. Сухий залишок - показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм 3 води. Трубчастий колодязь свердловина - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу круглої форми, що призначена для забору підземних вод, розташованих на різній глибині. Фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості. Шахтний колодязь - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з великим у порівнянні із водозабірною свердловиною розміром поперечного перерізу, круглої, квадратної, прямокутної або шестигранної форми, що призначена для забору ґрунтових вод. Залежно від технології отримання виокремлюють такі види питних гост 18164 72 статус на 2015 год оброблені - необроблені природні - Інші терміни використовуються у значеннях, визначених, та іншими актами законодавства. Гігієнічні вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною 3. Питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання населення, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення. Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки мікробіологічні, паразитологічнісанітарно-хімічними органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні та радіаційними показниками, наведеними у гост 18164 72 статус на 2015 год 1 - 3. Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання населення слід надавати перевагу джерелам та технологіям, що забезпечать виробництво питної води з оптимальним вмістом мінеральних речовин за показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води додаток 4. Безпечність та якість питної води за мікробіологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 1. Безпечність та якість питної води за паразитологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 1. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих та підземних ґрунтові води джерел питного гост 18164 72 статус на 2015 год населення. Безпечність та якість питної води за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 2. Якщо під час виробництва питної води проводиться знезараження, виробник повинен вжити заходів щодо мінімізації забруднення питної води побічними продуктами знезараження. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у Санітарних нормах, не повинен перевищувати їх граничнодопустимих концентрацій ГДКвизначених санітарними нормами для поверхневих вод. За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношення концентрацій C 1, C 2. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності питної води у місцях водозаборів поверхневих та підземних джерел питного водопостачання попередньо визначаються питомі сумарні альфа- і бета-активності за показниками, наведеними у таблиці 1 додатка 3. У разі встановлення перевищення одного або обох показників слід проводити радіологічні дослідження питної води за радіаційними показниками, наведеними у таблиці 2 додатка 3. При цьому у разі встановлення перевищення питомої сумарної альфа-активності у питній воді гост 18164 72 статус на 2015 год підземних джерел водопостачання необхідно визначати питому сумарну активність природної суміші ізотопів урану Uпитомі активності радію 226Ra, 228Ra та радону 222Rnа у разі встановлення перевищення питомої сумарної бета-активності у питній воді з поверхневих та підземних джерел водопостачання - питомі активності цезію 137Cs та стронцію 90Sr. Орієнтовний перелік методик та стандартів визначення показників безпечності та якості питної води наведено у додатку 5. Для визначення показників безпечності та якості питної води можуть також використовуватись інші атестовані методики та стандарти. Індекс токсичності питної води, яка не містить неідентифікованих компонентів, не повинен перевищувати 50 % незалежно від використовуваних тест-об'єктів, якими можуть бути дафнії, інфузорії тощо. Виробництво питної води здійснюється за та відповідно до технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води. У сфері питного водопостачання населення можуть використовуватись матеріали, речовини та сполуки коагулянти, флокулянти, реагенти для знезараження, консерванти, ємкості, тара, засоби закупорювання, мийні та дезінфекційні засоби, обладнання, устаткування, будівельні матеріали тощодозволені центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для застосування у цій сфері. Залишкові концентрації хімічних речовин та сполук у питній воді не повинні перевищувати встановлені гігієнічні нормативи. Термін зберігання питної води з пунктів розливу, бюветів, колодязів та каптажів джерел у тарі споживача не повинен перевищувати 24 години за умови її зберігання у чистій закритій тарі при температурі від 5° C до 20° C в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів. Вимоги до води централізованого питного водопостачання населення водопровідна питна вода полягають у наступному. Під час дослідження мікробіологічних показників водопровідної питної води в її пробах визначають загальне мікробне число, загальні коліформи, У водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд у розподільну мережу додатково визначають наявність коліфагів. Гост 18164 72 статус на 2015 год разі виявлення в пробах питної води з підземних вододжерел загальних коліформ, За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 годин необхідно розпочати дослідження на наявність в питній воді з підземних вододжерел коліфагів та збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, а з поверхневих вододжерел - збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення в пробах питної води з підземних вододжерел коліфагів проводяться дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології. За результатами лабораторних досліджень вживаються заходи гост 18164 72 статус на 2015 год виявлення та усунення причин забруднення питної води. Вимоги до води питної фасованої та з пунктів розливу нецентралізоване питне водопостачання населення полягають у наступному. Для виробництва питної води фасованої та з пунктів розливу повинна використовуватись вода підземних джерел питного водопостачання або водопровідна питна вода, яка пройшла додаткову обробку. Перед використанням підземних та водопровідних питних вод установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби проводять попередні лабораторні дослідження вихідної води, при цьому для підземних вод необхідно враховувати вимоги пункту 3. Попередні лабораторні дослідження вихідної води проводять згідно з вимогами Санітарних норм за переліком показників з урахуванням місцевих природних умов. Проби води відбирають протягом року не рідше одного разу на місяць для визначення мікробіологічних, органолептичних, фізико-хімічних та санітарно-токсикологічних показників, а у водопровідній воді з поверхневих джерел питного водопостачання визначають також паразитологічні показники. Проби води з нових свердловин чи таких, що тимчасово не використовувались, відбирають після відкачки води, яка повинна тривати до досягнення постійних динамічного рівня та освітлення води. При цьому продуктивність відкачки повинна бути рівною чи більшою, ніж проектна. Результати лабораторних досліджень якості вихідної води та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення водозабору, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, враховуються під час проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води фасованої та з пунктів розливу. Для консервування питної води фасованої та з пунктів розливу можуть використовуватись діоксид вуглецю, срібло тощо. Води питні фасовані та з пунктів розливу не повинні вміщувати ароматизаторів, підсолоджувачів та інших харчових чи харчосмакових речовин. Показники загальної лужності, забарвленості та каламутності у газованій питній воді визначаються до її газування. Термін зберігання питної води в пунктах розливу у стаціонарних ємкостях не повинен перевищувати 24 години, а у транспортних ємкостях автоцистернах - 6 годин. Термін зберігання питної води може бути збільшено за результатами санітарно-епідеміологічних досліджень за умов додаткового її знезараження перед розливом у тару споживача методами, що не забруднюють питну воду залишковими гост 18164 72 статус на 2015 год реагентів. Забороняється заповнювати питною водою ємкості із залишками питної води. Строки придатності до споживання та умови зберігання питної води фасованої встановлюються за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води. Питну воду фасовану необхідно зберігати в місцях, захищених від впливу прямих сонячних променів. Полімерна тара багаторазового використання та тара, що надходить на лінію розливу зі складу зберігання, підлягають миттю, дезінфекції та ополіскуванню питною водою, що призначена для розливу у цю тару, згідно з технологічним регламентом або іншим документом з описом технологічного процесу виробництва питної води фасованої, у якому зазначається термін застосування тари багаторазового використання. Відпуск зі складу готової продукції фасованої питної води, яка під час водопідготовки була оброблена озоном, гост 18164 72 статус на 2015 год здійснювати не раніше ніж через 8 годин після надходження зазначеної питної води на склад. Текст етикетки для маркування питної води фасованої та інша супровідна інформація щодо її походження та властивостей погоджуються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. На етикетці питної води фасованої зазначаються: "Вода питна", її назва, вид оброблена, необроблена природнаштучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована сильно- середньо- слабо- чи негазована тощосклад "вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементівфактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної водиумови зберігання, дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання, найменування, місцезнаходження та телефони виробника і місце її виготовлення, вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини, номер партії виробництва, назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води. Назви питних вод, що свідчать про їх походження або створюють враження про певне місце походження, можна зазначати виключно для необроблених фасованих питних вод. На етикетці питної води фасованої забороняється розміщувати інформацію та графічні зображення: що можуть призвести до хибного розуміння споживачами походження, природи, складу чи властивостей питної води фасованої; що можуть збігатися гост 18164 72 статус на 2015 год назвами вітчизняних та закордонних мінеральних вод; щодо наявності лікувальних властивостей питної води фасованої. Питну воду фасовану можна споживати дітям з перших днів їх життя і до 3 років для фізіологічних, санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб у тому разі, якщо вона відповідає таким вимогам: не обробляється реагентами, не містить консервантів та не є штучно мінералізованою; фасується в скляну тару із зазначенням на етикетці строку її придатності та умов зберігання після розгерметизації тари згідно з результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води 3. В пунктах розливу питної води повинен бути інформаційний листок із зазначенням інформації щодо її виду оброблена, необроблена природнаштучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована чи негазована тощоскладу "вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементівумов зберігання, дати виготовлення, найменування, адреси та телефону виробника і місця її виготовлення, виду вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номера і гост 18164 72 статус на 2015 год свердловини, посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну воду. Місце реалізації питної води з пунктів розливу слід розташовувати на території з твердим покриттям, що упорядкована та благоустроєна і знаходиться на відстані не менше ніж 50 м від місць забруднення сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощомає прилавок, до якого підведено трубопровід з металевим краном для розливу питної води кран слід розташовувати над прилавком на висоті не менше ніж 0,5 м. Заборонено прокладати обвідний трубопровід від мережі питного водопостачання до крана відпуску питної води споживачам. Вимоги до води питної з бюветів, колодязів та каптажів джерел нецентралізоване питне водопостачання населення полягають у наступному. Влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати, та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд, проведеного установами та закладами державної гост 18164 72 статус на 2015 год служби. Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості гост 18164 72 статус на 2015 год води за наявності надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об'єктами ставок, болото, водоймище, річка тощоа також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води. Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території повинні містити інформацію про місцеві природні умови, характеристику території розміщення водозабору із зазначенням існуючих та потенційних джерел мікробного і хімічного забруднення. Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод. Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води. Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях. Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам. Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше. Щойно побудовані бювети, колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби гост 18164 72 статус на 2015 год адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта додаток 6. Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках. Колодязі та каптажі джерел необхідно влаштовувати з дотриманням вимог, наведених у додатку 7. Виробничий контроль безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною 4. Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється підприємствами питного водопостачання відповідно до вимог Санітарних норм. Робоча програма виробничого контролю на підприємствах питного водопостачання, що мають декілька водозаборів, складається для кожного водозабору окремо з урахуванням його особливостей. Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюють за програмами контролю з урахуванням вимог Санітарних норм залежно від підприємства питного водопостачання. Підприємства питного водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води від місця водозабору до місця її споживання. Контроль радіаційної безпечності питної води здійснюється у місцях водозаборів один раз на три роки відповідно до вимог, наведених у пункті 3. Періодичність виробничого контролю безпечності та якості питної води може бути збільшено залежно від місцевих природних умов та епідемічної ситуації в населеному пункті. Підприємства питного водопостачання зобов'язані надавати до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території інформацію про результати виробничого контролю безпечності та якості питної води, забруднення джерел питного водопостачання. Виробничий контроль на підприємствах централізованого питного водопостачання населення полягає у наступному. Виробничий контроль безпечності та якості води повинен здійснюватись у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі. На водопроводах з підземними джерелами питного водопостачання протягом першого року експлуатації аналіз води проводять чотири рази на рік за сезонамиа надалі - один раз на рік у найбільш несприятливий період року за результатами спостережень попередніх років. На водопроводах з поверхневими джерелами питного водопостачання аналіз води проводять один раз на місяць. Повний, скорочений періодичний та скорочений виробничий контролі безпечності та якості питної води здійснюються перед її надходженням у водопровідну мережу відповідно до вимог, наведених у таблицях 1, 2 додатка 8. Кількість проб повинна бути рівномірно розподілена у часі. Скорочений періодичний контроль безпечності та якості води здійснюється перед її надходженням у водопровідну мережу за показниками, наведеними у таблиці 3 додатка 8. Перелік показників може бути розширено за наявності особливостей хімічного складу води джерела питного водопостачання, методів водопідготовки тощо. Виробничий контроль за речовинами, що видаляються або додаються в процесі підготовки питної води спеціальними методами опріснення, пом'якшення, детоксикація, дезодорація, дезактивація, домінералізація, знезалізнення, знефторювання тощоздійснюється один раз на зміну. Виробничий контроль безпечності та якості питної води у розподільній мережі проводять за мікробіологічними та органолептичними показниками з періодичністю, наведеною у додатку 9. У разі проведення дохлорування питної води на спорудах водопровідних мереж у питній воді розподільної мережі також необхідно визначати вміст хлороформу. Відбір проб води у розподільній мережі здійснюють з вуличних водорозбірних пристроїв на найбільш підвищених та тупикових її ділянках, а також з кранів внутрішніх водопровідних мереж будинків, що мають підкачку та місцеві водонапірні баки. Виробничий контроль на підприємствах з виробництва питної води фасованої та в пунктах розливу нецентралізоване питне водопостачання населення полягає у наступному. Об'єктами виробничого контролю питної води є вихідна вода, вода на етапах водопідготовки, вода перед розливом, готова продукція. Місця відбору проб, періодичність контролю та перелік показників на етапах водопідготовки повинні визначатися з урахуванням особливостей технологічної схеми та виду джерела питного водопостачання підземне, водопровід. Повний виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року за результатами лабораторних досліджень якості вихідної води, проведених установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби згідно з пунктом 3. Скорочений періодичний та скорочений виробничий контролі безпечності та якості питної води здійснюються відповідно до вимог, наведених у додатку 10. Після введення в експлуатацію підприємств з виробництва питної води фасованої повний виробничий контроль безпечності та якості питної води проводять один раз у сезон протягом 2-х років. У разі використання вихідної води, безпечність та якість якої за окремими показниками не відповідає вимогам Санітарних норм для водопровідної водивиробничий контроль цих показників здійснюється один раз на місяць. У разі штучного збагачення питної води макро- чи мікроелементами на підприємстві питного водопостачання їх вміст визначають окремо у кожній партії питної води фасованої та один раз на у питній воді з пунктів розливу. Лабораторні дослідження проб питної води, що зберігається в резервуарах, які є самостійними об'єктами, необхідно проводити не раніше ніж через 10 годин після їх заповнення. Проби відбирають з крана відпуску питної води споживачам відповідно до вимог, наведених у додатку 10. Періодичний контроль безпечності та якості питної води з бюветів, колодязів та каптажів джерел нецентралізоване питне водопостачання населення 5. Періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації. У підземних артезіанських та міжшарових безнапірних водах патогенні ентеробактерії сальмонели, шигеливіруси та паразити під час проведення повного контролю не визначаються. Скорочений контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними таблиця 1 додатка 1 та органолептичними таблиця 1 додатка 2 показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон. Власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження не менше двох з інтервалом відбору - 24 години її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за показниками, наведеними у гост 18164 72 статус на 2015 год 1, 2, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії. У разі проведення цих робіт необхідно вживати заходів щодо уникнення додаткового забруднення питної води. У тому разі, коли після чищення та дезінфекції бюветів, колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна" і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності. У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у бюветах, колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати. Санацію шахтного колодязя слід проводити згідно з вимогами, наведеними у додатку 11. Знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів проводиться згідно з вимогами, наведеними у додатку 12. У випадках, коли санація шахтного колодязя та знезараження води у ньому не призвели до покращення її якості або відсутні дозуючі патрони для проведення знезараження води, використовувати таку воду для питних потреб заборонено, на шахтному колодязі слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна". У разі виходу з ладу обладнання, різкого зменшення дебіту та небезпечності питної води власник бюветів, колодязів гост 18164 72 статус на 2015 год каптажів джерел повинен вжити відповідних заходів щодо покращення водопостачання. Після демонтажу наземного устаткування шахтних колодязів засипку тампонаж шахти слід здійснювати гост 18164 72 статус на 2015 год ґрунтом, бажано глиною, з щільною утрамбовкою. Над ліквідованою шахтою слід зробити насип висотою 0,2 - 0,3 м з урахуванням усадки ґрунтів. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері питного водопостачання населення 6. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері питного водопостачання гост 18164 72 статус на 2015 год здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства на об'єктах водопостачання населення за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби один раз на квартал, а також позапланово гост 18164 72 статус на 2015 год від санітарної, епідемічної ситуації та за зверненнями громадян. Директор Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ Мухарська ПОГОДЖЕНО: Віце-президент, академік Академії медичних наук України Голови Держспоживстандарту України Хижняк Додаток 1 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Паразитологічні показники 10 Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші клітини, цисти в 50 дм 3 відсутність відсутність відсутність п. Дослідження питної води з поверхневих вододжерел чи ґрунтової води за показниками, передбаченими пунктами 7 та 9, проводяться у разі виявлення в двох послідовно відібраних пробах води загальних коліформ, При цьому дослідження води на вміст збудників інфекційних хвороб вірусної етіології проводяться у разі виявлення в її пробах коліфагів, а на вміст збудників бактеріальної етіології - у разі виявлення в її пробах загальних коліформ, Додаток 2 до Державних санітарних гост 18164 72 статус на 2015 год та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН гост 18164 72 статус на 2015 год. Органолептичні показники 1 Запах: при t 20° C при t 60° C бали Ј 2 Ј 2 Ј 3 Ј 3 Ј 0 2 4 Ј 1 2 4 пп. Фізико-хімічні показники а неорганічні компоненти 5 Водневий показник одиниці pH 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 і 4,5 5 п. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами. У водопровідній питній воді визначаються: хлороформ - якщо питна вода з поверхневих вододжерел; хлор залишковий вільний та зв'язаний, озон, поліакриламід - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів; формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки; діоксид хлору та хлорити - у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються: хлороформ - якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода; формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода; срібло та діоксид вуглецю - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин; поліакриламід - у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в гост 18164 72 статус на 2015 год питного водопостачання. Тригалогенметани та гост 18164 72 статус на 2015 год визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів - у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода. Загальний органічний вуглець може визначатись замість перманганатної окиснюваності. Додаток 3 гост 18164 72 статус на 2015 год Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Общие требования к методам определения нефтепродуктов в природных и сточных водах. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности. Методы измерения массовой концентрации общего железа. Метод определения общей жесткости. Метод определения массовой концентрации мышьяка. Методы определения минеральных азотсодержащих веществ. Методы определения содержания хлоридов. Методы определения массовой концентрации фторидов. Методы определения массовой концентрации меди. Методы определения содержания сульфатов. Методы определения содержания марганца. Метод определения содержания сухого остатка. Метод определения массовой концентрации алюминия. Методы определения содержания остаточного активного хлора. Методы определения содержания свинца, цинка, серебра. Метод определения массовой концентрации бериллия. Методы определения содержания остаточного озона. Метод определения содержания гост 18164 72 статус на 2015 год. Метод определения содержания полифосфатов. Методы определения содержания нитратов. Методы определения массовой концентрации селена. Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Гост 18164 72 статус на 2015 год определения двуокиси углерода. Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения перманганатной окисляемости. Метод определения массовой концентрации стронция. Установки дистиляционные опреснительные стационарные. Методы химического анализа соленых вод. Сырье и продукты пищевые. Визначення pH ISO 10523:1994, MOD. Визначання гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg Cladocera, Crustacea ISO 6341:1996, MOD. Визначання хронічної токсичності хімічних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg Cladocera, Crustacea ISO 10706:2000, MOD. Визначання впливу органічних речовин на якість води, призначеної для споживання людиною. Метод випробування EN 1420-1:1999, IDT. Настанови щодо визначання загального і розчиненого органічного вуглецю EN 1484:1997, IDT. Спектрометричний метод із використанням 1, 10 - фенатроліну ISO 6332:1988, IDT. Визначення вмісту окремих хлорорганічних інсектицидів, поліхлорованих біфенілів та хлорбензолів. Метод газової хроматографії після екстракції типу "рідина - рідина" ISO 6468:1996, IDT. Визначення загального вмісту ціанідів ISO 6703-1:1984, IDT. Спектрометричний метод молекулярної абсорбції ISO 6777:1984, IDT. Потенціометричний метод ISO 6778:1984, IDT. Визначання каламутності ISO 7027:1999, IDT. Визначання і досліджування забарвленості ISO 7887:1994, IDT. Вимірювання альфа-активності у прісній воді. Метод концентрованого джерела ISO 9696:1992, IDT. Визначення загальної та часткової лужності ISO 9963-1:1994, IDT. Визначання високолетких галогенованих вуглеводнів методом газової гост 18164 72 статус на 2015 год ISO 10301:1997, IDT. Визначання розчинених аніонів методом рідинної іонної хроматографії. Визначання хромату, йодиду, сульфіту, тіоціаніду та тіосульфату ISO 10304-3:1997, IDT. Визначання розчинених аніонів методом рідинної хроматографії. Визначання хлорату, хлориду і хлориту у воді з низьким рівнем забруднення ISO 11885:1996, IDT. Визначення 33 елементів методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою ISO 6777:1984, IDT. Визначення 15 поліциклічних ароматичних вуглеводнів ПАВ у воді методом високоефективної рідинної хроматографії з флуоресцентним детектуванням після рідинно-рідинного екстрагування ISO 17993:2002, IDT. Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів, затверджені. Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води, затверджені. Санітарно-паразитологічні дослідження води питної. Методичні вказівки N 0052-98 Газохроматографічне визначення тригалогенметанів хлороформу у воді, затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України від 01. Методика выполнения измерений массовой концентрации формальдегида в пробах природных, питьевых и сточных вод на анализаторе жидкости "Флюорат-02". Выявление идентификация Методические рекомендации по санитарному контролю за содержанием радиоактивных веществ гост 18164 72 статус на 2015 год объектах окружающей среды, утверждены МЗ СССР 03. Санітарно-епідеміологічний нагляд за знезаражуванням води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання діоксидом хлору, затверджені. МР N ЦОС ПВ Гост 18164 72 статус на 2015 год 005-95. Методические рекомендации по применению методов биотестирования для оценки качества воды в системе хозяйственно-питьевого водоснабжения. Застосування тестових наборів COLILERTR-18 для санітарно-бактеріологічного контролю якості води, затверджені. Визначення найбільш вірогідного числа мікроорганізмів у воді з використанням тестів діагностичних Quanti-Disk та SimPlate, затверджені. Методические указания по санитарно-микробиологическому анализу воды поверхностных водоемов, затверджені наказом МЗ СССР від 19. Методические указания по экстракционно-фотометрическому определению суммарного содержания анионных синтетических поверхностно активных веществ СПАВ в природных водах. Методика выполнения измерений массовой концентрации ионов ртути гост 18164 72 статус на 2015 год природной воде методом беспламенной абсорбции. Методические указания по определению массовой концентрации фенолов в природных поверхностных водах фотометрическим методом отгонка фенолов с паром. Методические указания по фотометрическому определению бора с азометином-H и с карминовой кислотой в поверхностных и очищенных сточных водах. Методические указания по определению содержания галогенорганических пестицидов их метаболитов в поверхностных водах. Методические указания по определению массовой концентрации цинка, меди, марганца, железа в природных водах атомно-абсорбционным методом с атомизацией пробы в пламени. Газохроматографическое определение летучих ароматических углеводородов в водах. Методика фотометрического определения мышьяка III и мышьяка Додаток 6 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Санітарно-гігієнічна характеристика на момент оформлення Санітарного паспорта : 3. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби дата виконання, оцінка, Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди: 4. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби дата виконання, оцінка, Додаток 7 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку дощових і талих вод. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин. Каміння гост 18164 72 статус на 2015 год влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин. У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані заготовлені не менше гост 18164 72 статус на 2015 год за 5 - 6 місяців до їх використання. При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах. Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15 - 30 мм, розташовані гост 18164 72 статус на 2015 год шахматному порядку через 0,2 - 0,3 м дірчатий фільтр для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з гост 18164 72 статус на 2015 год у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1 - 1,0 мм, у верхній - великих 2 - 10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1 - 0,15 м, загальна товщина - 0,4 - 0,5 м або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону. У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної. Наземна частина колодязя оголовокпризначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси краще електрозанурювальні. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа радіусом не менше 2 м з воротами хвірткою та стежка із твердим покриттям від воріт до колодязя. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, гост 18164 72 статус на 2015 год відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку глибиною 2 м і шириною 1 м або бетонувати асфальтувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15 - 20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах піски, піщано-гравійні, піщано-галькові з невеликим 2 м покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя. Вимоги до влаштування трубчастих колодязів свердловин 1. Гост 18164 72 статус на 2015 год своєю будовою трубчастий колодязь є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Гост 18164 72 статус на 2015 год ґрунт, в якому будують колодязь, дуже слабкий або глибина колодязя велика, свердловину необхідно укріпити обсадними трубами. Трубчасті колодязі бувають неглибокі та глибокі. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса. Оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище гост 18164 72 статус на 2015 год землі на 0,8 - 1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу з гаком для відра. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний "замок", а також підставку для відер, як і для шахтного колодязя. Неглибокі трубчасті колодязі абіссінські можуть бути індивідуального та громадського користування. Їх необхідно влаштовувати на ділянках, де рівень залягання ґрунтових вод не дуже глибокий - до 7 - 9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний. Гост 18164 72 статус на 2015 год трубчасті колодязі зазвичай слід використовувати, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м. Вимоги до влаштування каптажів джерел Гост 18164 72 статус на 2015 год час влаштування каптажів джерел необхідно дотримуватись таких вимог: 1. Забирання води з висхідного джерела здійснюють через дно каптажної камери, з низхідного - через отвори стін камери. Каптажні камери низхідних джерел повинні гост 18164 72 статус на 2015 год водонепроникні стінки за винятком стіни з боку водоносного горизонту і дно, що забезпечується влаштуванням глиняного "замка". У камерах висхідних джерел глиняний "замок" потрібно влаштовувати по всьому периметру стін. Матеріалом для стін та дна каптажу джерела повинні бути такі самі матеріали, як і для облаштування колодязів. Водоносний горизонт перекривають стінкою з отворами або пористою плитою з пінобетону. З метою запобігання забрудненню води в каптажі джерела піском частинками породи необхідно передбачати засипку з гравію та піску із зростаючою за напрямком руху води величиною зерен від 0,2 до 10 мм зі сторони потоку води, а також відстоювання води, для чого камеру каптажу розділяють переливною стінкою на два відділення, одне з яких - приймальне - для відстоювання води, а друге - для забору освітленої води, які обладнують трубопроводами спорожнення. У камері каптажу освітленої води влаштовують водорозбірну та переливну труби діаметром 100 мм і більше, які розраховують на найбільший дебіт джерела. Переливна труба на кінці повинна мати щільну сітку та клапан-захлопку на водорозбірній трубі наявність сітки не обов'язкова. Водорозбірну трубу обладнують краном, гаком для підвішування відер та відводять на відстань 1 - 2 м від каптажу джерела. На поверхні землі, де закінчується труба, влаштовують забрукований лоток для відведення залишків води. Воду із переливної труби необхідно відводити в інший від водорозбірної труби бік і під нею також обладнати лоток для відведення надлишків води. Переливна труба повинна сполучатися з відвідним лотком методом "розриву струменя". Під краном з каптажу джерела слід влаштувати підставку для відер. Після відповідного переобладнання допускається використання для каптажу резервуара чистої води, обладнаного водорозбірною та переливною трубами тощо. Каптажні камери повинні бути захищені від поверхневих забруднень, промерзання та затоплення поверхневими водами, для чого слід передбачити спорудження глиняного "замка", відвідних канав та брукування біля каптажної споруди. Взимку камери утеплюють для захисту від промерзання такими самими матеріалами, як і шахтний колодязь. Горловина каптажної камери з люком та кришкою повинна бути вища від поверхні гост 18164 72 статус на 2015 год не менше ніж на 0,8 м. Над камерою розміщують павільйон, а територію навколо неї огороджують. Огорожа повинна бути радіусом не менше ніж 2 м. Для забезпечення можливості огляду, чистки та дезінфекції каптажу у стінці камери необхідно влаштовувати двері та люки, східці або скоби. Вхід до камери слід розміщувати не над водою, а віднести його у бік, щоб забруднення не потрапляли у воду. Двері та люки повинні бути влаштовані над поверхнею землі не менше ніж на 0,4 м та мати надійні замикаючі пристрої. Для вентиляції каптажу джерела необхідно облаштовувати вентиляційні труби, виведені не менше ніж на 2 м вище поверхні землі, діаметром не менше ніж 100 мм з дефлектором чи ковпаком із сіткою. Розміри і кількість стояків вентиляційної системи визначаються згідно з розрахунками у проектній документації. Додаток 8 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Таблиця 3 Перелік показників скороченого періодичного контролю безпечності та якості питної води Найменування показників Періодичність та умови визначення 1 2 Амоній Згідно з табл. Додаток 9 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Кількість проб повинна бути рівномірно розподілена у часі. Додаток 10 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Якщо продуктивність пункту розливу становить більше 5 м 3 на годину, скорочений контроль здійснюють один раз на добу. Додаток 11 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Якщо вода у колодязі холодна +4° C - +6° Cкількість хлорвмісного препарату для дезінфекції колодязя об'ємним способом збільшують вдвічі. Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15 - 20 хв. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5 - 2 години. Після попередньої дезінфекції із колодязя повністю відкачують воду насосом чи відрами. Перед тим як людина спускається у колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО 2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання. Потім проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і у разі необхідності ремонтують. Вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % розчином гіпохлориту кальцію та гост 18164 72 статус на 2015 год. Для остаточної дезінфекції поверхню стінок колодязя зрошують з гідропульта 5 % розчином хлорного вапна чи 3 % розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0,5 дм 3 на 1 м 2 площі стінок колодязя. Потім чекають, доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого дезінфікують підводну його частину об'ємним способом із розрахунку 100 - 150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6 - 8 год. Після закінчення цього часу беруть пробу води із колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або перевіряють пробу на запах. Після цього відбирають пробу води і направляють її до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних досліджень не менше трьох досліджень через кожні 24 години. Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, очікують, поки колодязь наповниться водою, і дезінфікують підводну частину об'ємним способом. Додаток 12 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2. Воду в колодязі знезаражують за допомогою дозуючого патрона за умови обов'язкового контролю її безпечності та якості за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. Тривале знезараження води за допомогою дозуючих патронів не може бути ефективним без попередньої санації колодязя. Дозуючі патрони є ємностями циліндричної форми з пористими стінками об'ємом 250, 500 чи 1000 см 3, які заповнюють кальцієм гіпохлориту чи хлорним вапном і занурюють у колодязь. У випадку застосування хлорного вапна, яке вміщує 25 % активного хлору, розрахункова кількість реагенту збільшується у 2 рази. Під час знезараження води в колодязі в зимовий період розрахункова кількість препарату також збільшується у 2 рази. Для визначення дебіту колодязя - кількості води м 3що можна отримати з колодязя за 1 годину, необхідно швидко відкачати воду з колодязя, вимірюючи її кількість, і зареєструвати час відновлення вихідного рівня. Перед гост 18164 72 статус на 2015 год патрон попередньо витримують у воді протягом 3 - 5 годин, потім заповнюють розрахованою кількістю знезаражуючого реагенту, додають 100 - 300 см 3 води та щільно перемішують гост 18164 72 статус на 2015 год утворення рівномірної суміші. Після цього патрон зачиняють керамічною або гумовою пробкою, підвішують у колодязі та занурюють у воду приблизно на 0,5 м нижче верхнього рівня води на 0,2 - 0,5 м від дна колодязя. Контроль за концентрацією активного залишкового хлору у воді колодязя проводять через 6 годин після занурення дозуючого патрона. Надалі контролюють концентрацію активного залишкового хлору не рідше ніж один раз на тиждень, перевіряючи при цьому також мікробіологічні показники безпечності та якості питної води. Періодичність заміни патрона складає 3 - 4 тижні. Патрон виймають з колодязя, видаляють з нього залишки препарату, ретельно промивають чистою водою, заповнюють реагентом та знову занурюють у колодязь. Для очищення пор від солей кальцію карбонату патрон занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти 1:250 на 1 - 6 годин залежно від інтенсивності осаду. Після цього патрон промивають чистою водою та висушують. Така обробка дозволяє використовувати патрон багаторазово. © ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2007—2016. © ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 1991—2016. Разрешается републикация новостей в полнотекстовом виде и цитирование интервью, Интернет-конференций, авторских, аналитических статей в объеме не более 500 знаков для производства одного информационного материала. При этом обязательной является ссылка на "ЛІГА:ЗАКОН" как источник информации, а для Интернет-ресурсов — ещё и прямая гиперссылка на текст материала, не закрытая от индексации поисковыми системами. Гиперссылка должна быть размещена в первом или втором абзаце материала.

Также смотрите:

Комментарии:
  • Cергей Кондратенко

    21.12.2015